Хмари на горизонті, або Чому у бізнесу "псується настрій"?

Ділові очікування великих компаній України на ц.р. помітно погіршилися до кінця I кв., згідно з опитуванням Європейської бізнес-асоціації (ЄБА). Поточна економічна статистика показує безпідставність такого песимізму. Проте високопосадовці визнають, що привід для занепокоєння справді є.

 

Все майже добре?

Повномасштабна війна триває, але українська економіка все одно потихеньку відіграє втрачені позиції. Валовий внутрішній продукт (ВВП) за січень-лютий зріс на 3,6%, за даними Мінекономіки.

Так, не варто забувати, що у січні 2023 р. зафіксовано падіння на 32%, у лютому – на 26%. Тобто, були дуже погані показники. Але все ж таки нинішнє зростання – у будь-якому випадку зростання. Навіть якщо зовсім невелике.

Те саме можна сказати про збільшення експорту: з $6,46 млрд до $6,8 млрд за січень-лютий. Це показує, що зростання ВВП забезпечене не лише за рахунок військових держвитрат, а й завдяки внеску реального сектору економіки.

Головна причина – покращення зовнішньоторговельної логістики через чорноморські порти України, яке раніше зазначав "ОстроВ". А вже з середини березня "морський коридор" запрацював цілодобово завдяки підтримці ЗСУ.

На той момент "коридором" вже встигли скористатися 1005 суден, які перевезли понад 30 млн т експортних вантажів. Незважаючи на це, березневий експорт все ж таки показав невелике просідання в річному порівнянні, з $3,55 до $3,2 млрд.

Але факт залишається фактом: під час роботи "коридора" в режимі "24/7" є вагомі підстави для подальшого покращення статистики портових відвантажень.

Плюс із 3 квітня відновилися контейнерні вантажоперевезення з одного із чорноморських портів. Раніше вони йшли лише з дунайських річкових портів у обмежених обсягах. А із чорноморських портів на експорт відправляли лише насипні/наливні вантажі.

Друга причина – українській енергосистемі, на відміну від минулого року, вдалося безболісно пройти цьогорічний опалювальний сезон.

Масштабні ракетні удари рашистів по енергооб'єктах припали на його фініш (22 березня) – коли потреби житлово-комунального сектора в електроенергії були мінімальними порівняно із зимою та кінцем осені-2023.

Тому промисловість відпрацювала без вимушених простоїв, що мали місце рік тому. За даними Міненерго, за 4 місяці (з листопада 2023 р. до лютого 2024 р.) промпідприємства наростили енергоспоживання на 23% до аналогічного торішнього періоду, до 9,38 млрд кВт-год.

На пожвавлення економіки вказують і березневі показники роботи ПАТ "Укрзалізниця": перевезено 16 млн т вантажів, на 10% більше, ніж місяцем раніше. Притому, що й лютий виявився рекордним: 14,5 млн т, приріст 30% до того ж періоду 2023 року.

Нарешті, у січні теж був приріст на 25% до попереднього листопадового рекорду (за період повномасштабної війни), 7,5 млн. Тобто, вантажоперевезення стрімко зростали протягом усього кварталу. Із цього обсягу більше половини (51%) припало на експортні вантажі.

Дуже важливо, що економічне зростання супроводжувалося уповільненням споживчої інфляції (темпів зростання цін на товари та послуги для населення), підтримуючи попит населення на ці товари та послуги.

Крім того, уповільнення інфляції дозволило Нацбанку з 15 березня продовжити зниження своєї облікової ставки, тепер до 14,5% (максимально було 25%, діяла з 2 червня 2022 р. до 27 липня 2023 р.). Це має на увазі більш "дешеві" гроші для банків і (далі) для бізнесу.

Така динаміка основних економічних показників відображена й у настроях бізнесу. Згідно з вищезазначеним опитуванням ЄБА, в ц.р. 41% власників та директорів великих компаній очікують зростання доходів (у доларах). Ще 35% прогнозують доходи на рівні попереднього року і лише 24% чекають на скорочення виручки.

При цьому, згідно з лютневим опитуванням Інституту економічних і політичних досліджень (ІЕД), кількість підприємств, що працюють на повну потужність, збільшилася з 6% (рік тому на ту саму дату) до 15%. І 44% компаній у ц.р. готові інвестувати у свій розвиток.

"Це один із найкращих показників з 2011 р.: більше планів на інвестиції у бізнесу було лише у 2018-2020 роках. Для порівняння, на початку 2015 р., коли в активній фазі була АТО, частка таких компаній склала всього 14%", – наголосила виконавча директорка ІЕД О.Кузяків. Водночас частка тих, хто не визначився з бізнес-планом на поточний рік, знизилася до 10% проти 40% роком раніше.

 

Все майже добре, але…

В ході крайнього опитування (результати опубліковані 11 березня) ЄБА відзначила погіршення ділових настроїв у 64% опитаних директорів та власників бізнесу. Здавалося б (з урахуванням вищевикладеного), для такого песимізму немає підстав. Про це свідчить і поточне становище компаній.

Переважна більшість із них працюють і платять зарплату в повному обсязі, мають значний запас фінансової міцності. Навіть є можливість допомагати ЗСУ. Що тоді не так?

Головними причинами погіршення очікувань опитані назвали військову ситуацію, ситуацію з мобілізацією, а також затримку та невизначеність із міжнародною допомогою.

Знову ж таки, інфографіка показує, що заклик працівників до ЗСУ поки не надто сильно б'є по більшості компаній. Але ключове слово тут – "поки що". Бо очікується нова масштабна мобілізація.

І вже зараз 52% компаній (тобто більше половини) повідомляють, що серед мобілізованих – фахівці, критичні для роботи підприємства: керівники (молодшої та середньої ланки), інженери вузької спеціалізації, ІТ-фахівці, технологи, електрики, механіки, оператори.

За даними Державного центру зайнятості, наприкінці І кв. кількість вакансій у роботодавців удвічі перевищувала показник на ту саму дату минулого року, досягнувши 50 тис. щоденних запитів. За словами директорки Центру Ю.Жовтяк, найбільше – від будівельних компаній.

"Є запит на будівельників, і він зростатиме. І тут питання в тому, що на сьогодні ми не маємо такої кількості чоловіків на обліку, яка потрібна в будівельній галузі. Тобто справді відчуватиметься нестача кадрів у цій сфері", – визнала вона.

Таким чином, бізнес дійсно має привід для занепокоєння з цього питання. Що ж до зарубіжної фінпідтримки, то й тут на перший погляд не все так безпросвітно.

Золотовалютні резерви (ЗВР) Нацбанку за березень зросли на 18%, це понад $9 млрд. І до 1 квітня досягли $43,763 млрд. За рахунок закордонної фіндопомоги. Але тут треба враховувати, що "макроекономічна допомога" та "бюджетна підтримка" – не одне й те саме.

ЗВР використовується Нацбанком для підтримки курсової стабільності гривні. А чиновники та бізнес висловлюють занепокоєння щодо коштів для фінансування урядом бюджетних видатків.

І тут самі офіційні особи закликають не будувати надто райдужних очікувань. Насамперед щодо фінпідтримки з боку США.

"Якщо рішення буде – найімовірніше, воно буде цього року. Але вчора вранці я повернулася з Брюсселя і, синхронізувавшись із колегами, можу сказати, що прогнози не дуже оптимістичні", – заявила 22 березня віце-прем'єрка О.Стефанишина.

Найгірше тут відсутність запасу міцності за підсумками І кв. Який, за словами голови комітету Верховної Ради з питань бюджетної політики Р.Підласої, "став для України одним із найскладніших із самого початку широкомасштабного вторгнення".

За її даними, власний фінансовий ресурс уряду за січень-березень склав 550,1 млрд грн (це податки плюс позики), для виконання видаткової частини бюджету не вистачило 257,4 млрд грн. Їх передбачалося отримати у вигляді закордонних грантів, але…

"З 1 січня 2024 р. було фактично лише два надходження – $900 млн від уряду Японії та $285 млн від уряду Норвегії. У порівнянні з нашими потребами на невоєнні витрати це дуже мало", – наголосила вона.

Як уточнила О.Стефанишина, це лише 10% фінпідтримки, запланованої на квартал. Що в цій ситуації залишається робити Кабміну?

"З кінця 2023 р. уряд заощаджував кошти на непріоритетних витратах. Ця ситуація зберігається і в I кв. цього року. Відповідні зобов'язання залишаються, ми їх зможемо закрити, коли надійде міжнародна допомога від партнерів", – зазначила Р.Підласа.

Очевидно, що для країни, яка воює, будь-які витрати, крім військових – непріоритетні. Це означає, що гроші не виділялися на проєкти відновлення та розвитку, на які дуже розраховував бізнес. Звідси й погіршення ділових очікувань.

Проте вже наприкінці березня прем'єр Д.Шмигаль повідомив про надходження до держбюджету €4,5 млрд від Євросоюзу. Це перший транш за програмою "Ukraine Facility". Також наприкінці березня Міжнародний валютний фонд схвалив надання Україні чергового кредиту на $880 млн.

Можна сказати, ситуацію вдалося врятувати. Але як буде далі? Є позитивний сигнал щодо отримання від ЄС відсоткових доходів за 2023 рік від "заморожених" російських держактивів. Орієнтовна сума виплат – 3 млрд євро.

Раніше у Мін'юсті зі "стриманим оптимізмом" прогнозували, що до кінця липня офіційний Брюссель може ухвалити відповідне рішення. Тепер у березні стало відомо про плани Єврокомісії прискорити процес.

За даними закордонних ЗМІ, єврочиновники хочуть, щоб до кінця липня не просто було ухвалено рішення – щоб на цей момент гроші вже надійшли в Україну. Це важливо, оскільки вилучення та переказ вимагають довгих бюрократичних процедур.

Спочатку гроші мають "прийти" з міжнародного депозитарію Euroclear до євробюджету. Потім Єврокомісія звідти переведе їх до фонду Ukraine Facility. І вже лише звідти кошти надійдуть до Мінфіну України.

Виходячи з цього, саме рішення Ради Європи необхідне у травні-червні. Але його ще потрібно попередньо затвердити урядам усіх країн-учасниць ЄС. А з цим можуть виникнути проблеми. Так що і тут далеко не все так гладко, бізнес має причини турбуватися.

Водночас варто зазначити, що березневе опитування Нацбанку серед директорів великих, середніх та малих підприємств усіх секторів економіки показало інші результати (були опубліковані 1 квітня).

Індекс очікувань 50,0 вважається нейтральним. Все, що менше – негатив, усе, що більше – позитив. Таким чином, показник різко зріс у всіх основних сферах, включаючи будівництво. І вперше за час повномасштабної війни став позитивним.

Така різниця в оцінці ділових очікувань пояснюється тим, що іноземні інвестори "зі своєї дзвіниці" завжди консервативніші і песимістичніші, ніж українські. Яким "не звикати" до різноманітних викликів. А значна частина членів ЄБА – це філії великих зарубіжних компаній.

 
 

 

 

Статті

Країна
22.11.2024
14:00

Українська металургія: вгору чи вниз?

При погіршенні ситуації на Донеччині через втрату джерел постачання коксівного вугілля виплавка сталі може скоротитися до 3-4 млн т. Мова про Покровськ.
Світ
21.11.2024
19:00

Політолог Костянтин Матвієнко: У РФ немає стратегічного запасу, щоб довго продовжувати війну. Вони викладають останні козирі

Ближче до ядерної війни ми не стали, це абсолютно однозначно. Я впевнений, що РФ не наважиться на ядерну ескалацію, що б ми не робили з далекобійними ракетами США та інших країн.
Країна
21.11.2024
18:00

«Рубіж» чи останній рубіж?

«Рубіж» - це справді межа можливостей Москви у конвенційній зброї. Тому йому краще щоб усі думали, що в РФ є така зброя і боялися, ніж знали це напевно. Тим більше, що кількість "Рубежів" може бути суто демонстраційною.
Всі статті